У квітні 2014 року державне підприємство "Приморське лісове господарство" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до державного підприємства "Голопристанське лісомисливське господарство" про стягнення боргу за договором підряду на розробку згарищ, посилаючись на порушення відповідачем умов вказаних договорів в частині розрахунків за виконані роботи.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13 травня 2014 року позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року рішення місцевого суду скасовано. В задоволенні позову відмовлено.
Вивчивши матеріали справи, суд касаційної інстанції встановив, що сторонами укладено договір підряду щодо розробки згарищ, за умовами якого позивач зобов'язався за завданням відповідача виконати певні роботи, а відповідач – прийняти та оплатити їх.
Матеріалами справи підтверджений факт виконання позивачем своїх зобов'язань в повному обсязі та факт прийняття цих робіт відповідачем без будь-яких зауважень.
Проте, відповідачем вартість робіт оплачена частково, а відповідна претензія позивача щодо його погашення залишена без належного реагування, що стало підставою для звернення останнього до суду з даним позовом.
Розглядаючи заявлені вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами ст.ст. 526, 530, ч. 1 ст. 612, ст. 629 Цивільного кодексу України, встановивши зазначені обставини, зважаючи на акти звірки розрахунків, якими підтверджена наявність боргу, дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення в повному обсязі.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції рішення місцевого суду скасував і в задоволенні позову відмовив, посилаючись на те, що відповідач не порушив свої зобов'язання за договорами підряду, укладеними з позивачем, а лише використав своє право на списання кредиторської заборгованості перед підприємствами у галузі за виконані у 2007-2008 роках роботи з ліквідації наслідків масштабних пожеж, надане йому рішенням колегії Державного агентства лісових ресурсів України від 29 березня 2012 року.
Проте, з висновком апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позову суд касаційної інстанції не погодився, виходячи з того, що вказане рішення Державного агентства лісових ресурсів України не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання покладених на нього зобов'язань, оскільки в силу чинного законодавства, акти, видані даним агентством, не є нормативно-правовими актами, обов'язковими до застосування, а носять виключно рекомендаційний характер.
Постановою Вищого господарського суду України від 20 серпня 2014 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року у справі № 923/455/14 скасовано, а рішення господарського суду Херсонської області від 13 травня 2014 року залишено без змін.
_03_03.png)
