Рішенням господарського суду Херсонської області по справі № 7/11-10 від 16.07.2010р. частково задоволено позов ДП “ГСІ-Укрнафтогазбуд” до ЗАТ “Глобалбуд-Інжинірінг” про стягнення боргу. 06.10.2010р. на виконання рішення видано наказ.
17.04.2014р. ПАТ “Херсонський нафтопереробний завод”, як правонаступник ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод”, звернулося до суду зі скаргою, у якій просило визнати незаконними дії державного виконавця щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження, про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та скасувати ці постанови.
Скаргу мотивовано пропуском стягувачем строку повторного пред’явлення наказу до виконання.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.05.2014р., залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р., скаргу задоволено; скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження, арешт коштів боржника та арешт майна боржника, винесені у виконавчому провадженні.
У касаційній скарзі ДП “ГСІ-Укрнафтогазбуд” ВАТ “Глобалбуд-Інжинірінг” (правонаступник ДП “ГСІ-Укрнафтогазбуд” ЗАТ “Глобалбуд-Інжинірінг”) просив ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.05.2014р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р. у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги внаслідок порушення господарськими судами положень статей 43, 84 Господарського процесуального кодексу України пункту 1 частини першої, частини другої та третьої статті 22, пункту 2 частини першої статті 23 та частини першої статті 25 Закону України “Про виконавче провадження”.
Доводи касаційної скарги: строк повторного пред’явлення наказу господарського суду до виконання визначається відповідно до частини 4 розділу ІІ Закону України від 04.11.2010 №2677-VI “Про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження”; зазначення в постанові державного виконавця строку повторного пред’явлення наказу господарського суду до виконання суперечить положенням чинного законодавства; судами залишено поза увагою фактичні дані про те, що 29.04.2011р. боржник частково виконав рішення суду в даній справі, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 23 Закону України “Про виконавче провадження” свідчить про переривання строку давності пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Перевіривши на підставі встановлених господарськими судами обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред’явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно з частиною 4 розділу ІІ Закону України від 04.11.2010р. №2677-VI “Про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)” виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред’являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.
Пунктом 1 частини першої та частиною другою статті 21 Закону “Про виконавче провадження” (у чинній на дату видачі наказу від 06.10.2010 № 7/11-10 редакції) було передбачено, що накази господарських судів можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох років; строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Закону України “Про виконавче провадження” (у чинній редакції від 04.11.2010 № 2677-VI1, яка діє з 09.03.2011р.) строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред’явленням виконавчого документа до виконання; частковим виконанням рішення боржником; наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення; після переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
За змістом пункту 4 частини першої статті 47 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
У частині п’ятій статті 47 Закону України “Про виконавче провадження” зазначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 22 Закону України “Про виконавче провадження” (в чинній редакції, зокрема, на час повторного пред’явлення для виконання наказу від 06.10.2010 № 7/11-10 – 07.04.2014) виконавчі документи можуть бути пред’явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
За змістом частини другої цієї статті строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Відповідно до статті 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.
З урахуванням наведених норм, зокрема, положень частини п’ятої статті 47, статті 22 Закону України “Про виконавче провадження”, господарські суди встановили, що ДП “ГСІ-Укрнафтогазбуд” ВАТ “Глобалбуд-Інжинірінг” у будь-якому разі пропустило строк повторного пред’явлення відповідного виконавчого документу до виконання. Водночас стягувач не звертався в установленому порядку із заявою про відновлення цього строку.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.09.2014р. ухвалу господарського суду Херсонської області від 13.05.2014р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2014р. по справі № 7/11-10 залишено без змін.
_03_03.png)
