Прокурор Генічеського району Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної державної адміністрації та Генічеської районної державної адміністрації в Херсонській області звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю про розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 26.12.07р. між Генічеською районною державною адміністрацією та відповідачем, і зобов'язання останнього повернути земельну ділянку до складу земель запасу.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.06.14р. позов задоволено. Вмотивовуючи рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору з огляду на обставини систематичного не внесення відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою. При цьому суд керувався приписами статей 629, 651 Цивільного кодексу України, статей 96, 141 Земельного кодексу України, статей 25, 32 Закону України "Про оренду землі".
Одеський апеляційний господарський суд постановою від 31.07.14р. залишив рішення господарського суду Херсонської області без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просило постанову та рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник зазначав про неналежне повідомлення його про розгляд справи у суді першої інстанції, а також недотримання Генічеською райдержадміністрацією вимог щодо направлення відповідачу претензії про розірвання договору.
Касаційна інстанція переглянула матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевірила правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства.
Вищий господарський суд серед іншого зазначив, що довід касаційної скарги щодо неповідомлення відповідача про час і місце розгляду справи в господарському суді першої інстанції визнається неспроможним, з огляду на наявність у матеріалах справи поштового повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення. Інші доводи касаційної скарги також визнались непереконливими, оскільки не спростовують установленого судами та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 25 вересня 2014 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.14р. по справі № 923/694/14 залишено без змін.
За таких обставин рішення господарського суду Херсонської області від 17.06.2014р. по справі № 923/694/14 є чинним.
_03_03.png)
