Ухвалою господарського суду Херсонської області від 27.05.2014р. по справі № 12/94-Б-10 затверджено звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень. Оплату послуг покладено за рахунок коштів кредиторів, пропорційно вимогам кредиторів, включеним до реєстру вимог кредиторів.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2014р. ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.05.2014р. залишено без змін.
В касаційній сказі Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Херсоні просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 28.07.2014р. та ухвалу суду першої інстанції від 27.05.2014р. в частині покладення оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів та відмовити арбітражному керуючому в задоволенні заяви у цій частині. В обґрунтування посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 3-1, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-2, 43 ГПК України.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що відповідно до ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі.
Нормами ч. 1 п. 10 ст. 3-1 вказаного Закону визначені три джерела оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку із виконанням ним своїх обов'язків: за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.
Враховуючи, що умови оплати праці арбітражного керуючого погоджувались рішеннями комітету кредиторів боржника та затверджувались ухвалами суду першої інстанції, за відсутністю виробничої діяльності боржника, не виявленням у нього майна і коштів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про покладення оплати зазначених послуг відповідно до ст. 3-1 Закону за рахунок коштів кредиторів, пропорційно їх вимогам, включеним до реєстру вимог кредиторів.
Колегія суддів зазначає, що законодавець не ставить вищевказаний порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від моменту набуття кредитором відповідного статусу у справі про банкрутство відсутнього боржника.
Викладене спростовує доводи скаржника щодо джерел фінансування оплати послуг та витрат розпорядника майна, ліквідатора боржника у даній справі, а також про право, а не обов'язок кредиторів здійснювати відповідні оплати у разі невиявлення активів у боржника.
Постановою Вищого господарського суду України від 14 жовтня 2014 року по справі № 12/94-Б-10 касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Херсоні залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.07.2014р. та ухвалу господарського суду Херсонської області від 27.05.2014р. залишено без змін.
_03_03.png)
