Ця тема турбує усіх учасників суспільних відносин, особливо тих, хто є учасниками судових проваджень.
Законодавець встановив, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), численні процесуальні строки, що впливають на строки судового розгляду справи, продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов’язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Зазначені новели процесуального законодавства повністю нівелюють усталені погляди і розуміння юристами засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, розумність строків розгляду справи судом.
Розумним строком слід вважати такий строк, що не враховує строку карантину, який неодмінно в майбутньому буде скасовано.
За час карантину з 16.03.2020 року в судах накопичується велика кількість невирішених судових справ з різних процесуальних питань, як призначення справи до розгляду у підготовчому чи провадженні чи розгляду по суті так і для вирішення інших питань, визначених статтями 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349 та інших.
Як на практиці судами вирішується проблема забезпечення прав учасників справи на суд та як впливає карантин на зміну парадигми розуміння ролі суду у процесуальних відносинах.
Наприклад, в Господарському суді Херсонської області судом на початку карантину застосовано такий алгоритм організації розгляду справи.
Оцінивши загальну ситуацію в державі суд констатував, що ця правова ситуація із зупиненням строків до закінчення карантину відповідає приписам ст. 116 ГПК України (початок і закінчення процесуальних строків), якою визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Суд виходив з розуміння того, що право учасників справи на справедливий суд не може бути обмеженим. Між правом особи на безпечне для життя і здоров’я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов’язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.
Суд, діючи в правовому дусі карантину, не може застосовувати процесуальні норми які зазвичай діють щодо розгляду справи, зокрема: без участі представників; неповідомлення осіб про причини неприбуття або ненадання доказів; розгляд справи незалежно від причини неявки в судове засідання тощо.
З огляду на викладене, неявка в судове засідання представників сторін та неподання ними до господарського суду заяв, клопотань по суті справи та з процесуальних питань вважалися судом такими, що обумовлені поважними причинами.
В той же час, суд звертав увагу учасників справи, що згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності.
Одне із завдань учасників процесу і суду – своєчасне вирішення спору.
Виходячи з вказаних завдань суд нагадував сторонам, що відповідно до приписів процесуальних норм суд може розглянути справу без участі представників в період дії карантину, якщо сторони виконають приписи ухвали суду про відкриття справи щодо здійснення процесуальних дій (надання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення тощо).
Для розгляду справи в період дії карантину сторони можуть реалізувати свої права подавши до суду відповідні заяви про розгляд справи за відсутності представників сторін, якщо їх (його) нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Окрім того, суд рекомендував сторонам прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за наявності необхідних технічних умов та наявного особистого електронного цифрового підпису (ЕЦП).
Слід зазначити, що добросовісні сторони скористалися такими рекомендаціями суду, судом розглянуто певна кількість справ в період карантину.
В той же час, неодноразове продовження карантину та відсутність перспектив його скасування в найближчий час, змусив суддів замислитися над правовим змістом статті 197 ГПК України, якою врегульовано умови і порядок розгляду справ в режимі відеоконференції.
До цього спонукали також зміни законодавства, що викликані пандемією коронавірусної хвороби (COVID-19).
Застосування цієї норми традиційно сприймалося так, що ініціатива участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції належить стороні, яка має (зобов’язана) подати до суду заяву про участь у такому судовому засіданні не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи тощо.
Частина 4 ст. 197 ГПК України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020 та дія режиму карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), змушує суди діяти в дусі карантину. Це означає, що суди мають проявити піклування про здоров’я громадян, щоби убезпечити їх від поширення хвороби.
З метою забезпечення умов карантину та сприяння сторонам у вирішенні їх спорів в суді зроблено висновок, що судові засідання в режимі відеоконференції можуть призначатися за власною ініціативою суду одночасно для усіх учасників справи. В свою чергу, учасники справи, які мають можливість приєднатися до участі у справі в запропонованому судом режимі відповідно до ст. 197 ГПК мають право та можливість взяти участь у судовому засідання за наявності у них технічних умов та, звісно, доброї волі розв’язати спір без зволікання часу.
Так, наприклад, судом за власною ініціативою призначено судове засідання у справі 5024/2357/2011 ухвалою від 12.05.2020 в режимі відео конференції. З текстом ухвали можна ознайомитися за посиланням http://reyestr.court.gov.ua/Review/89156054 .
При цьому суд зазначив, що у разі відсутності технічної можливості брати участь в режимі відеоконференції, сторони (їх представники) можуть бути присутніми у судовому засіданні в приміщені суду, при наявності засобів захисту (маска, респіратор).
Для забезпечення учасників справи знаннями про технічну систему судом в ухвалі наведено Інструкцію учаснику справи для підключення до відеоконференції в систему EASYCON за посиланням https://vkz.court.gov.ua/site/login та власного ЕЦП.
Судом успішно проведено судове засідання за участю представників сторін із двох міст України та участі двох представників сторін, що знаходяться у м. Херсоні.
При цьому представниками сторін здійснено підключення до системи відеоконференцзв’язку безпосередньо перед судовим засіданням, сторони не подавали власних процесуальних заяв на проведення для них відеоконференції.
Прес-служба
господарського суду
_03_03.png)
