В умовах ринку і розвитку в Україні конкуренції інтелектуальна власність стала важливим фактором успішного розвитку суб’єктів господарської діяльності. Це дістає виявлення зокрема у використанні об’єктів авторського права та суміжних прав у здійсненні підприємницької діяльності. Суб’єкти господарювання не завжди визнають той факт, що в даному випадку має місце використання таких об’єктів з комерційною метою: залучити якомога більше клієнтів і, відповідно, збільшити свій прибуток. Простота та доступність сучасних технічних засобів, які надають їх власникам фактичну можливість безперешкодного використання результатів інтелектуальної діяльності у сфері мистецтва, зокрема можливiсть їх «цифрового» копіювання в необмеженій кількості, призвели до масштабного збільшення випадків порушення законодавства про авторське право та суміжні права. Тому за останні роки виросла кількість позовів з аналізованої категорії спорів. За статистичними даними першого півріччя 2017 року кількість звернень з питань порушення авторського права та суміжних прав у господарському суді Херсонської області збільшилась втричі у порівнянні з усім періодом 2016 року.
На даний час аналiзована категорія спорів розглядається в Україні трьома юрисдикціями – господарськими, адміністративними та загальними судами. Згідно з нормами Закон України «Про судоустрій і статус суддів» та Указу Президента України від 29 вересня №299/2017 «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності», в країні повинен бути створений новий спеціалізовай суд для розгляду аналізованої групи справ. Вищий суд буде діяти в якості суду першої інстанції, а його рішення оскаржуватимуться вже до Верховного суду України, де буде створено спеціальну судову палату захисту прав інтелектуальної власності. До суддів, які будyть працювати у новоствореній установі, висуватимуться кваліфікаційні вимоги пов’язані зі специфікою вказаної категорії спорів. Зокрема, суддями ВСПІВ зможуть бути особи, які, крім проходження кваліфікаційного оцінювання, мають досвід професійної діяльності у сфері інтелектуальної власності (патентний повірений або адвокат) не менше 5 років, що сприятиме більш глибинному і компетентному підходу до розгляду таких специфічних справ.
Донедавна юридична спільнота нарікала, що механізм роботи ВСПІВ не визначено, не зрозуміло яким процесуальним законом буде керуватися установа та яким чином відбуватиметься процес оскарження її рішень. Проект Господарського процесуального кодексу має відповіді на ці питання. Відповідно до ч. 4 ст. 3 проекту ГПК, новостворений суд розглядатиме справи, віднесені до його компетенції, у порядку, передбаченому цим кодексом. Перелік спорів, які належать до компетенції ВСПІВ міститься у ч.2 ст. 21 проекту ГПК. Отже, базуючись на принципі предмета спору, незалежно від суб’єктного складу учасників процесу, справи щодо прав інтелектуальної власності пропонується розглядати за правилами господарського судочинства.
Справи з аналізованої категорії спорів, що мають ознаки правопорушення передбаченого ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та злочини у сфері інтелектуальної власності, передбачені ст. 176 і 177 Кримінального кодексу України ВСПІВ не розглядатиме.
Проект ГПК дає відповідь і на друге питання, що стосується оскарження рішень ВСПІВ: ч. 3 ст. 26 передбачає створення у ВСПІВ апеляційної палати, яка функціонуватиме як суд апеляційної інстанції для нього. Касаційне оскарження рішень ВСПІВ здійснюватиметься у касаційному господарському суді, де має бути створена палата з розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності відповідно до ст. 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а відповідно до ст. 45 закону, касаційний перегляд рішення ВСПІВ може здійснювати також Велика палата Верховного Суду, яка у визначених законом випадках діє як суд касаційної інстанції з метою забезпечення однакового застосування норм права касаційними судами.
Створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності є прогресивною ідеєю, яка нарешті втілена у законодавчих приписах, однак не можна не зауважити про початкову цілковиту невизначеність діяльності нового органу та його впливу на практику розгляду аналізованих спорів. Проект Господарського процесуального кодексу надав певні відповіді на запит юридичної спільноти щодо діяльності новоствореного суду, однак говорити про практичну їх реалізацію ще зарано.
Зауважимо лише, що захист прав інтелектуальної власності в Україні надзвичайно важливий для розвитку, як національної економіки, так і привабливості приватного сектору для міжнародних інвесторів, адже світова спільнота вже давно нарікає на слабкий захист сфери інтелектуальної власності в Україні.
Із серії публікацій з нагоди річниці АСГСУ. Підрозділ АСГСУ у Херсонській області. http://uajcc.org/zaschita_intelekt_hozproc/
_03_03.png)
