Судові спори у сфері земельних правовідносин є одними з найпоширеніших. Однак, судову практику розгляду подібних спорів не можна назвати усталеною. Правові позиції судів щодо різновидів земельних спорів, у тому числі й Верховного суду України, часто змінювалися. Тому питання напрацювання сталої судової практики з розгляду справ із земельних відносин хвилює суддів, учасників земельних правовідносин, науковців тощо.
У зв'язку із чим, 15 листопада в Касаційному господарському суді Верховного Суду відбувся круглий стіл на тему «Земельні спори: актуальні питання застосування законодавства та судова практика».
У ході заходу відбулося обговорення таких питань:
- Застосування положень Закону України «Про оренду землі»: практика Верховного Суду.
- Ст. 33 Закону України «Про оренду землі»: поновлення договору оренди, укладення додаткової угоди, способи захисту порушеного права тощо.
- Укладення, внесення змін до договору оренди, у тому числі щодо розміру орендної плати.
- Розірвання договору оренди.
- Припинення договору оренди.
- Застосування способів захисту прав у справах зі спорів, що виникають із земельних відносин: практика Верховного Суду.
- Рішення Європейського суду з прав людини проти України: земельно-правовий аспект.
На початку заходу із вітальним словом до його учасників звернулась голова Верховного Суду Валентина Данішевська, яка наголосила на актуальності та важливості обраної для обговорення теми: «Питання, заради яких ми сьогодні зустрілися, є досить чутливими. Тому земельні спори потребують дуже особливої уваги. В першому читанні проголосований законопроект № 2178-10, який, у разі його прийняття, відкриє ринок землі. Тому у нас будуть з’являтися нові земельні спори, до розгляду яких, ми безперечно повинні готуватися. Сьогодні у нас є можливість обмінятися досвідом, обговорити питання, які викликають труднощі у правозастосуванні, і, що важливо, ми повинні переконувати один одного і наближатися до спільних позицій для того, щоб потім бути переконливими для людей, щодо яких ми приймаємо рішення».
Згідно зі статистичними відомостями, Верховний Суд у 2018 – 2019 роках переглянув близько 9 тис. справ, пов'язаних з вирішенням земельних спорів.
Аналіз структури земельних спорів свідчить про те, що найбільшу частку в ній складають спори щодо:
- поновлення договору оренди землі в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі";
- розірвання та визнання недійсним договору оренди землі;
- переходу прав на землю під час відчуження об'єкта нерухомості в порядку ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України;
- стягнення орендної плати за землю.
У заході взяли участь біля 100 учасників, серед яких: судді Верховного Суду, науковці, експерти, судді апеляційних та місцевих господарських судів.
Зокрема, у роботі круглого столу прийняв активну участь голова Господарського суду Херсонської області Павло Пригуза.
Так, Павло Пригуза П.Д. при обговоренні проблемних питань застосування ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (спори щодо поновлення договору оренди земельної ділянки), наголосив на необхідності перетлумачення судової практики стосовно орендодавців – органів державної влади та місцевого самоврядування – при розгляді повідомлення орендаря про намір продовжити договір оренди – виходячи з приписів ст. 19 Конституції України, неухильно дотримуватися цими органами порядку розгляду таких повідомлень, визначеного ч. 5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Відсутність відповіді на таке повідомлення, як зазначив голова Господарського суду Херсонської області, не є свідченням відмови орендодавця від погодження продовження договору оренди земельної ділянки, а, навпаки, - «мовчазною згодою» на пролонгацію орендних правовідносин. Наявність таких обставин є підставою для задоволення позовних вимог орендарів і визнання додаткової угоди про продовження дії договору оренди землі укладеною.
Правовою підставою для спрямування судової практики у такому напрямку суддя вважає приписи частин 2-5, 8 Закону України «Про оренду землі» щодо обов’язковості укладання додаткової угоди про поновлення договору та приписи ст. 181 Господарського кодексу України, якою встановлено, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору, сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей та, у 20-денний строк надсилає його другій стороні.
Отже, у разі невиконання вказаного обов’язку орендодавцем – державою або органом місцевого самоврядування, ненадання протоколу розбіжностей, має діяти принцип «мовчазної згоди».
Позицію Павла Пригузи підтримав, зокрема професор кафедри земельного та аграрного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, д.ю.н. Володимир Носік, який зазначив, що принцип свободи волевиявлення при укладенні договору оренди землі не розповсюджується на орендодавців - органи державної влади та місцевого самоврядування. Відсутність відповіді протягом встановленого законом строку на повідомлення орендаря про намір продовжити договір оренди є, нічим іншим, як зловживанням правом з боку цих орендодавців.
Загалом, під час круглого столу було визначено усталені підходи до вирішення земельних спорів, а в процесі науково-правової дискусії окреслено ті питання земельного законодавства, щодо яких є певна правова невизначеність. Учасники акцентували увагу на необхідності системного тлумачення земельного законодавства з урахуванням функціонального, практичного аспекту.
Круглий стіл, який відбувся, став одним із перших кроків до поєднання суддів всіх юрисдикцій: господарської, цивільної та адміністративної, а також науковців для визначення шляхів розв'язання проблемних питань застосування земельного законодавства.
Із відеозаписом круглого столу можна ознайомитися за посиланням:
_03_03.png)
