Пригуза Павло Дмитрович
кандидат юридичних наук,
голова Господарського суду
Херсонської області
(м. Херсон. Україна)
ГЕНЕЗА ПРАВ КРЕДИТОРІВ
У КОДИФІКАЦІЇ ПРАВА НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ В УКРАЇНІ
Темою Міжнародної науково-практичної конференції обрано «Сучасні виклики та проблеми судової реформи в Україні». Як один із результатів судової реформи в Україні є робота оновленого Верховного Суду. З новим складом суддів його практика отримала певних нових рис, які свідчать про нову філософію роботи найвищого суду - у зміні підходів до інтерпретації та застосування законів, в основу яких покладається принцип верховенства права та справедливість. Приписи законів інтерпретуються з огляду на необхідність захисту прав та основних свобод людини. Але над цим ще треба багато і наполегливо працювати. Такі підходи до правотлумачення та правозастосування має бути запроваджено в усіх сферах суспільного життя, що забезпечить відхід від пострадянського нормативістського підходу у визначенні прав та свобод людини. І це на сьогодні є першим викликом у реформуванні юстиції взагалі, починаючи з системи освіти, роботи правоохоронної системи, органів державної влади і місцевого самоврядування га закінчуючи судовою системою.
На цей час в Україні здійснюється робота над кодифікацією законодавства у сфері неплатоспроможності, яке є одним із головних регуляторів ринкової економіки. За станом його розвитку та застосування можна визначати рівень захисту інвестицій у державі.
У зв’язку з цим, вважаємо своїм завданням участі у цій конференції отримати знання про зарубіжний досвід регулювання процедур неплатоспроможності, зокрема здійснення ліквідаційної процедури юридичних осіб. Також, представляє інтерес правове регулювання та практика застосування інституту споживчого банкрутства в країнах Євросоюзу, оскільки цей інститут права з’явиться в Кодексі з процедур банкрутства.
Зміст Кодексу в редакції від першого читання до другого читання значно покращився. Включає в себе 4 книги: загальна частина; арбітражний керуючий; банкрутство юридичних осіб; відновлення платоспроможності фізичної особи, які містять 140 статей. В першому читання складався із 2 книг: корпоративне банкрутство та відновлення платоспроможності фізичної особи і складався з 150 статей.
У редакції до другого читання кардинально змінено підходи законодавця до питань підвідомчості та підсудності спорів і справ після відкриття провадження у справі про банкрутство. Так, у попередній редакції ст. 10 визначалося, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника та щодо його майна, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником та щодо інших вимог до боржника; повернення майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
В останній редакції (ст. 7) визначено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує усі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником та щодо інших вимог до боржника; повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Отже, вбачається, що вироблені в основному єдиною практикою застосування судами України принципу концентрації усіх спорів, як-то, вимог до конкурсної маси та вимог конкурсної маси до третіх осіб, вирішуються одним судом, що розглядає справу про банкрутство.
Вважаємо, що ця норма позитивно вплине на питання досягнення основних завдань судочинства - справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, що стосуються боржника (банкрута). Є сподівання, що такий підхід надасть можливість скоротити строки провадження у справах про банкрутство і, головне, збільшить вірогідність встановлення причин банкрутства та захистити права кредиторів. Зокрема, через застосування інституту субсидіарної відповідальності осіб, що винні у доведенні боржника до банкрутства, оскільки це питання буде вирішуватися, тепер вже без сумнівів, у межах справи про банкрутство.
Передбачено при розгляді справ (спорів) у межах позовного провадження застосування різних форм господарського судочинства за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження.
Думається, що при застосуванні форм судочинства треба ще визначити, які спори у межах справи про банкрутство розглядаються у порядку спрощеного провадження, а які виключно в порядку загального позовного провадження. При цьому, думається, що більшість спорів мала би вирішуватися за правилами спрощеного провадження.
Передбачає нова редакція вказаної норми і застосування елементів адміністративного процесу, у разі якщо відповідачем у такому спорі є суб’єкт владних повноважень. Суд керується принципом офіційного з’ясування всіх обставин у справі та вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Отже, у справі про банкрутство суд займає активну позицію щодо з’ясування обставин справи, витребування доказів тощо.
Матеріали справи, в якій стороною є боржник щодо майнових спорів з вимогами до нього та його майна, провадження у якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Важливою новелою законопроекту є те, що конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені з порушенням строку, включаються до відповідної черги задоволення, але, при цьому, такі кредитори не мають права вирішального голосу, приймають участь у зборах кредиторів та в роботі комітету кредиторів з правом дорадчого голосу.
Порівняно з попередніми нормами закону, де такий кредитор позбавлявся права вимоги взагалі (позбавлення власності) та права на участь у справі, пізніше у чинній редакції, його вимоги відносяться до шостої черги задоволення та з позбавленням права вирішального голосу, а тепер - включення до відповідної черги задоволення і лише без права вирішального голосу. Ця норма є кроком вперед до застосування принципів верховенства права, відповідає стандартам європейського законодавства щодо захисту прав власності та мирного володіння майном, відповідає викликам реформування законодавства України.
Ухвалення означених змін праві неплатоспроможності вже дасть можливість Україні піднятися у рейтингу Dоіпg Виsіпеss за компонентом «Вирішення неплатоспроможності» та в загальному рейтингу.
_03_03.png)
