Господарським судом Херсонської області закінчено провадження у справі про банкрутство № 923/333/16, про що винесена ухвала від 21.07.2020 (електронна адреса ухвали: http://reyestr.court.gov.ua/Review/90563957).
Субсидіарна відповідальність за зловживання цивільними правами, що проявляється у формі доведення юридичних осіб до банкрутства, набуває об’єктивного вияву, що юридично і практично забезпечує потреби суспільства у сфері банкрутства. Судова практика доводить, що цей інститут права стає серйозним стимулом до добросовісної поведінки засновників підприємств та їх керівників, становиться зрозумілим як для його застосування ліквідаторами (кредиторами) так і в його результативності з точки зору потенційних відповідачів.
Так, 21.07.2020 господарським судом у цій справі затверджено МИРОВУ УГОДУ, а також ЗВІТ ЛІКВІДАТОРА і закрито провадження у справі за п. 5 ч. 1 ст. 90 КУЗПБ.
Під час розгляду справи проявилися численні методи і засоби юридичного протистояння ліквідатора та кредиторів, з одного боку, та боржника і колишніх керівників, пов’язаних з ними осіб, з іншого боку, а також позиції і моделі поведінки адвокатів, що їх представляли.
При розгляді справи кожен учасник проявив свій досвід, знання, вміння у відстоюванні своїх позицій.
На сьогодні мирова угода виконана повністю, вимоги кредиторів та витрати процедур погашені, а колишнім власникам повернуто юридичну особу із майновими активами, які були повернуті ліквідатором до ліквідаційної маси.
Досягнуто такого правового результату у цій справі завдяки наполегливості та твердим позиціям арбітражного керуючого, а також розуміння відповідачами і третіми особами тенденцій розвитку інституту субсидіарної відповідальності, правовим позиціям Верховного Суду у подібних справах та сталої судової практики щодо практичного застосування в Україні норм законодавства про банкрутство.
У цій справі господарським судом застосовано комплексний підхід до розв’язання питань матеріального і процесуального права.
Практика місцевих та апеляційних судів в подібних відносинах різноманітна. У деяких справах вже є постанови Верховного Суду, які дещо орієнтують нас у застосуванні норм права. Існуючі висновки ВС застосовані в наведеній ухвалі, в тій мірі, наскільки вони ясно викладені і стосуються подібних обставин.
Комплексне застосування норм ГПК та 65-90 КУзПБ дає результат, який є бажаним для сторін та має досягатися для захисту прав учасників справи про банкрутство.
Завершення справи в такій ситуації, коли для розгляду суду подано мирову угоду та звіт ліквідатора поділено на два етапи. Перший - розгляд і затвердження Мирової угоди. Другий - закриття провадження у справі про банкрутство.
За мировою угодою корпорація (ТОВ) за рахунок заінтересованих осіб звільнилася від усіх боргових зобов’язань і отримала «нове життя» як суб’єкт господарювання – повернута своїм засновникам.
Мета «дії на зло» не досягнута, справедливість відновлена.
В практиці суду це одна із перших справ, яка демонструє, що в праві України інститут захисту права власності зміцнюється. Деякі норми Конституції України та цивільного законодавства, що раніше сприймалися лише як декларації, в результаті дії прямих норм Конституції та законів стають реальними вимогами, порушення яких тягне за собою втручання держави. Зокрема це стосується засад: непорушності права приватної власності; «власність зобов’язує» та заборона використовувати цивільні права на шкоду людині і суспільству; припис використання цивільних права у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства; вимоги утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; недопущення дій особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах тощо.
Пресслужба господарського суду.
_03_03.png)
