Остапенко Т.А., Господарський суд Херсонської області
Напрями підвищення ефективності роботи господарського суду та оптимізації навантаження.
Важливими характеристиками діяльності господарського суду як окремої ланки судової влади України завжди були і залишаються ефективність та оперативність вирішення господарських спорів. На сучасному етапі реформування судової системи в нашій державі гостро постала проблема підвищення ефективності господарського судочинства з метою належного захисту прав суб'єктів господарювання.
Організація та здійснення господарського судочинства, питання вдосконалення функціонування господарських судів, безумовно, були і є предметом наукових досліджень як теоретиків-правників, так і представників судової гілки влади. Свідчення тому — чимала кількість наукових праць та публікацій В. Е. Беляневича, К. М. Біди, А. Й. Осетинського, В. І. Плевако, Д. М. Притики, М. В. Руденка, які, однак, не вирішили всіх проблем застосування господарського процесуального законодавства.
Мета нашого дослідження — розкриття основних тенденцій та особливостей здійснення господарського судочинства в першій інстанції і, відповідно, — вироблення теоретико-прикладних пропозицій щодо напрямів вдосконалення ефективності роботи господарського суду.
Проаналізувавши статистичні показники процесуальної діяльності господарського суду Херсонської області, можемо констатувати, що, порівняно з минулим роком, кількість позовних заяв зменшилася на 2964 (6326 — у 2008 р., 9290 — у 2007 р.). У IIпівріччі 2008 р. значно зменшилося і навантаження на суддів господарського суду Херсонської області. Зокрема, у IIпівріччі 2007 р. суддями господарського суду Херсонської області розглянуто 4135 справ, а в І півріччі 2008 р. — 4104 справи, відповідно, і навантаження на суддів у ці звітні періоди залишалося практично незмінним і становило приблизно 43 справи на місяць. Натомість, уIIIкварталі 2008 р. кількість справ, закінчених провадженням, зменшилася (1535 справ), тобто кожним суддею розглянуто за місяць по 32 справи, а в IVкварталі кількість розглянутих справ становила 842 — кожним суддею розглядалося 18 справ щомісячно.
Також простежується тенденція зменшення кількості ухвалених суддями господарського суду в звітному періоді процесуальних документів, які підлягають оскарженню. Так, у І півріччі 2008 р. цей показник становив 63 документи на місяць, тоді як у IIIкварталі 2008 р. він зменшився на 33,3 % і становив 42 документи на місяць, у IVкварталі цей показник зменшився ще на 21,4 % і становив 33 документи. Таке зменшення обумовлюється об'єктивною причиною — з липня 2008 р. розпочав роботу Херсонський окружний адміністративний суд.
Хоча показник кількості справ, які розглядаються суддями господарського суду Херсонської області щомісяця, зменшився, однак показник — 405 розглянутих справ, перевищує науково обґрунтовані норми, у відповідності з якими на одного суддю має припадати не більше 200 справ на рік.
Зменшення навантаження на суддів істотно підвищило оперативність розгляду господарських спорів. Перевищення процесуального строку розгляду спору, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України (далі — ГПК) виявлено всього у 21 справі (0,33 %). Відзначимо, що цей показник, порівняно з таким в аналогічному звітному періоді 2007 р. значно зменшився (на 5 %), що зумовлено зменшенням кількості винесених процесуальних документів, які підлягають оскарженню, і навантаження на суддів у II півріччі 2008 р.
Однією з невирішених проблем сьогодення, яка безпосередньо впливає на ефективність правосуддя, є визначення оптимального навантаження та необхідного числа суддів і працівників апарату господарського суду. Нагальність розв'язання цієї проблеми обумовлюється об'єктивно існуючими межами інтенсивності та обсягу праці, які гарантують збереження працездатності судді і високу якість правосуддя. Нині механізм визначення чисельності суддівських кадрів недостатньо відповідає змінам кількості справ, які розглядаються, демографічним, територіальним та правовим умовам в окремих регіонах країни.
Одним із напрямів зменшення навантаження на суддів господарського суду, про який неодноразово зазначали судді в пресі, є встановлення мінімального грошового ліміту, щодо якого ведеться спір. Також пропонується обмежити право апеляційного та касаційного оскарження певним грошовим лімітом [1].
Безумовно, запровадження в суді спеціалізації суддів щодо розгляду окремих категорій спорів сприяє підвищенню ефективності та якості здійснення правосуддя. Спеціалізація економить час судді і, безсумнівно, є тим чинником, який безпосередньо сприяє раціоналізації праці.
Разом із тим, ефективність здійснення правосуддя, насамперед, залежить від кваліфікації суддівських кадрів, яка безпосередньо залежить від рівня освіти, якості професійної підготовки, стажу роботи. Важливим моментом є також суб'єктивне ставлення судді до якості отриманої ним професійної підготовки. Правосвідомість судді відіграє важливу роль у тлумаченні та застосуванні ним норм права, у виборі найбільш доцільної поведінки у процесі, коли закон закріплює її доволі неоднозначно, у визначенні належності та допустимості доказів, у взаємостосунках судді з іншими учасниками судового розгляду тощо. Тому при плануванні кадрової роботи доцільно систематично досліджувати: рівень професійної підготовки суддівських кадрів; умови, які полегшують їх професійну адаптацію; формування резерву і ролі у ньому молодих фахівців; характеристики за віком і стажем роботи; оновлення суддівських кадрів і додаткове стимулювання тривалості роботи у судах [2].
Праця судді має бути оцінена як надзвичайно складна, оскільки вона потребує знань кваліфікованого, всебічно освіченого юриста, його незалежності при прийнятті рішень, уміння керувати не тільки колективом постійних працівників суду, а й колективами учасників процесу, нерідко численних і специфічних у кожній справі, відповідальності за долю людей, високої інтенсивності праці [2]. Ускладнюючим чинником праці судді є, зокрема, доволі неоднорідна, подекуди — принципово відмінна, судова практика нижчих та вищих судових інстанцій господарської юрисдикції.
Поширеним явищем національного судочинства, зокрема і господарського, є доволі неоднакове бачення розв'язання подібних правових спорів однією і тією самою судовою інстанцією. Як наслідок — чимало рішень господарського суду вищої інстанції скасовуються Верховним Судом України. Безумовно, така судова практика ні за яких обставин не сприяє якісному та неупередженому здійсненню господарського судочинства окремим суддею. Переконані, що суддя не повинен нести відповідальність за власну правову позицію у справі навіть і тоді, коли таку позицію не підтримали суди вищого рівня. Як звичайна людина суддя має право на помилку, особливо з огляду на наше несистематизоване, внутрішньо суперечливе законодавство.
Більше того, доводиться також констатувати існування психологічного тиску на суддів, уповноважених здійснювати правосуддя. Прояв такого тиску набуває доволі різноманітних форм, наприклад офіційних виступів та заяв політичних діячів щодо порядку та змісту практичної діяльності суддів зокрема та судової системи в цілому. Усі ці чинники підривають авторитет як окремого судді, так і судової системи в цілому, негативно позначаються на формуванні іміджу судді як представника держави, уповноваженого здійснювати правосуддя.
Тому виявлення та усунення умов, які негативно впливають на забезпечення належного рівня діяльності судді, — один із головних напрямків підвищення ефективності правосуддя.
Зниження навантаження суддів однозначно зумовлює позитивні зміни в оперативності та якості підготовки до розгляду справ місцевим судом. Так, із 6326 позовних заяв, які надійшли у 2008 р., суддями господарського суду Херсонської області повернуто та відмовлено в прийнятті 706 (11 %) позовних матеріалів. Цей показник у 2007 р. був вищим — 1293 (14 %) позовних заяв. Зазначимо, що така категорія судових актів, як ухвали про відмову в прийнятті позовної заяви та про повернення позовної заяви без розгляду, оскаржується не часто: у звітному періоді оскаржено 34 ухвали з 1357 загальної кількості оскаржених документів (2,5 %), але відсоток скасування цих документів, переглянутих у вищих судових інстанціях, залишається досить високим (із 18 ухвал, переглянутих судом апеляційної інстанції в 2008 р., скасовано 8 (45 %) судових актів). Необхідно включити цей показник до оцінки якості здійснення судочинства. Тому що в окремих випадках подібні факти можна розцінити як порушення конституційного права громадян на судовий захист.
Вирішення питання доцільності оскарження даних судових актів зумовлене бажанням зацікавленої особи в найкоротші строки найзручнішим способом досягти відновлення порушеного права. Процесуальним законом встановлено однаковий, двомісячний, термін як для апеляційного перегляду судових актів місцевого господарського суду, так і для вирішення спору по су-
ті. Тому більш зручним видається повторне звернення до суду після усунення обставин, що зумовили повернення позовної заяви без розгляду, ніж її оскарження в апеляційному порядку.
Цікавою, в контексті проведеного дослідження, видається презентація чергової доповіді Європейської комісії за ефективність правосуддя (СЕРБІ). Метою дослідників було визначити, в якому напрямі має рухатися Європа в цілому і кожна держава зокрема, аби правосуддя повною мірою забезпечувало захист основних суспільних цінностей — верховенства права і прав людини. Так, за витратами на правосуддя в перерахунку на душу населення Україна зі своїми дев'ятьма євро на рік помітно поступається абсолютному лідеру — Монако (168 євро). При цьому загальна сума судових доходів у бюджет нашої держави становить 276 961 140 євро на рік — вагома сума в абсолютних показниках. Крім того, Україна перебуває в числі 14 країн, де не передбачено компенсації ні за зайву тривалість судових розглядів, ні за невиконання рішень суду [3].
Наше нинішнє процесуальне законодавство характеризується також так званою процедурною надлишковістю, існування якої не викликано необхідністю захисту прав учасників процесу. Зокрема, це стосується порядку розгляду судових справ про стягнення заборгованості, яка не оспорюється зобов'язаною особою, покладення на суддю окремих функцій, не пов'язаних безпосередньо зі здійсненням правосуддя. На наше переконання, спрощені процедури розгляду окремих категорій справ, більш широке використання процедур примирення, ефективні засоби боротьби зі зловживанням учасниками судового процесу процесуальними правами — це далеко не повний набір законодавчих змін, які можуть розвантажити суди [4].
Отже, потрібні відповідні законодавчі зміни, що забезпечили б такий баланс, який, з одного боку, дозволив би знизити навантаження на суди першої інстанції, а з іншого — зберегти належні процесуальні гарантії учасникам процесу [4].
Підсумовуючи викладене, з упевненістю можна констатувати, що забезпечення ефективності здійснення правосуддя безпосередньо залежить від гарантування незалежності суддів, вирішення проблеми фінансування судів, забезпечення їх достатньою кількістю необхідних матеріальних ресурсів (приміщення, меблі, технічне оснащення тощо), і в першу чергу — від наявності кваліфікованих спеціалістів. Разом із тим, подальшого розроблення та вдосконалення потребують питання законодавчого закріплення процесуальних гарантій незалежності суддів, кадрового та матеріально-технічного забезпечення як господарських, так й інших судів вітчизняної судової системи.
Використана література
1. Онищук М. Удосконалення правосуддя: засади реформування / М. О. Онищук // Голос України № 63 (4063). — 11 квітня 2007 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: httр://www.golos.соm.uа/ аrtісlе/1176209581. html
2. Воднік В. Д. Соціологічні проблеми вивчення соціальної ефективності правосуддя / В. Д. Воднік [Електронний ресурс]. — Режим доступу :www.sосіоlogy.kharkov.uа/dосs/сhten_01/vоdnik.dос
3.Приходько О. Ефективність Феміди / О. Приходько//Дзеркало тижня. — №38(717) 11—17 жовтня 2008 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу :http://www.dt.ua/1000/1050/64323/
4. Онопенко В. Ми повинні подолати роз'єднаність судової влади / В. Онопенко // Юридичний вісник України. — 05.03.2008. — № 18 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : httр:/www.уurincom.соm.kіеv.uа
Опублікована у Віснику господарського судочинства № 2, 2009 р