Закурін Микола Костянтинович
голова Господарського суду Херсонської області
ПРИЗНАЧЕННЯ СУДДІ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ НА ПОСАДУ ВПЕРШЕ : ЗДОБУТКИ І ПРОБЛЕМИ
Для держави, що активно реформує судову систему, виняткове значення має добір суддів. Їхня професійна підготовка – безперечно, важлива складова підвищення авторитету судової влади. Однак, питання добору та навчання суддів господарських судів незважаючи на прийняття нового Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є досить дискусійним [1, c. 132].
До проблеми призначення суддів господарського суду на посаду вперше звертались вчені, практики В. Балух, К. Василяка, Ю. Дем’янчук, А. Ємельянов, Є. Кубко, А. Осетинський, Д. Притика, В. Татьков, І. Темкіжев та ін. Проте безпосередньо предметом їхнього дослідження аналізована проблематика не була, вони у своїх працях, висвітлили більш загальні чи спеціальні аспекти реформування системи господарського судочинства. Відповідно мета статті полягає в тому, що на основі аналізу новітнього законодавства, думок на цю проблематику вчених та практиків суддів сформулювати напрями усунення прогалин щодо забезпечення формування якісного складу суддів господарських суддів.
Згідно із Конституцією України на посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший двадцяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою. Не можуть бути рекомендовані на посаду судді громадяни: 1) які визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; 2) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків судді; 3) які мають не зняту чи непогашену судимість [2].
При цьому, у доборі кандидатів на посаду судді забезпечується рівність їхніх прав незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак. Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду судді, має право звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду судді.
Призначення на посаду судді вперше здійснюється виключно в порядку, визначеному Законом України від 7 липня 2010 р. № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», та включає такі стадії: 1) розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму веб-порталі оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів та опублікування такого оголошення в газетах «Голос України» або «Урядовий кур’єр»; 2) подання особами, які виявили бажання стати суддею, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідної заяви та документів [4]; 3) здійснення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на основі поданих кандидатами на посаду судді документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду судді, та організація проведення стосовно них спеціальної перевірки в порядку, визначеному законом; 4) складення особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду судді, іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на виявлення рівня загальних теоретичних знань у галузі права; 5) направлення кандидатів, які успішно склали іспит і пройшли необхідні перевірки, для проходження спеціальної підготовки; 7) допуск кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, до складення кваліфікаційного іспиту перед Вищою кваліфікаційною комісією суддів України; 8) визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рейтингу кандидатів на посаду судді за результатами складення кваліфікаційного іспиту, зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад судді; 9) оголошення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у разі відкриття вакантних посад суддів конкурсу на заміщення таких посад серед кандидатів, які перебувають у резерві; 10) проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, виходячи з рейтингу кандидата, відповідно до кількості наявних вакантних посад судді добору серед кандидатів, які взяли участь у конкурсі, та внесення рекомендації Вищій раді юстиції про призначення кандидата на посаду судді; 11) розгляд на засіданні Вищої ради юстиції відповідно до рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України питання про призначення кандидата на посаду судді та внесення в разі прийняття позитивного рішення подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді; 12) прийняття Президентом України рішення про призначення кандидата на посаду судді.
Добір кандидатів на посаду судді полягає у проходженні ними анонімного іспиту з метою виявлення рівня їх загальних теоретичних знань і проведенні щодо них спеціальної перевірки відповідності їх установленим вимогам до кандидата на посаду судді. Проведення спеціальної перевірки здійснюється і щодо відомостей, поданих кандидатами особисто.
Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді включає теоретичне та практичне навчання за денною (очною) чи заочною формою. Організація спеціальної підготовки здійснюється Національною школою суддів України [5]. Програма, навчальний план і порядок проходження спеціальної підготовки, а також перелік юридичних вищих навчальних закладів, які здійснюватимуть підготовку кандидатів на посаду судді, затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України. За результатами спеціальної підготовки кандидати отримують відповідний документ установленого зразка. Матеріали щодо кандидатів, які успішно пройшли спеціальну підготовку, направляються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для складення кваліфікаційного іспиту.
Кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, що пройшла спеціальну підготовку і виявила бажання бути рекомендованою для призначення на посаду судді. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні належних теоретичних знань і рівня професійної підготовки кандидата на посаду судді, ступеня його готовності здійснювати правосуддя з питань юрисдикції відповідного суду, а також особистих і моральних якостей кандидата. Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання кандидатом на посаду судді письмового анонімного тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років.
Для проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді Вища кваліфікаційна комісія суддів України розміщує відповідну інформацію на своєму офіційному веб-порталі та публікує таке оголошення в газетах «Голос України» та «Урядовий кур’єр» не пізніш як за місяць до проведення конкурсу.
Відповідно до внесеної Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації Вища рада юстиції на своєму засіданні розглядає питання про призначення кандидата на посаду судді та в разі прийняття позитивного рішення вносить подання Президентові України про призначення кандидата на посаду судді. Призначення на посаду судді здійснюється Президентом України на підставі подання Вищої ради юстиції протягом тридцяти днів з дня отримання такого подання.
У цілому науковці та практики позитивно характеризують новітній порядок призначення судді на посаду [6, c. 140]. Проте в науковій літературі існують певні тенденції щодо його удосконалення:
- на думку І.Х. Темкіжева, система добору кандидатів у судді є надто ускладненою (вона включає складання двох кваліфікаційних іспитів, а між ними – обов’язкове проходження річної спеціальної підготовки). Застосування такої складної та тривалої системи добору значно уповільнить формування суддівського корпусу, збільшить кількість вакантних посад у судах і призведе до значних додаткових бюджетних видатків, що виглядає нереалістичним в умовах постійного недофінансування роботи судів [7, c. 156];
- схожу точку зору має Ю.Г. Дем’янчук, який вважає, що існуюча система добору суддів є доцільною, але такою, що може уповільнити формування суддівського корпусу, так як щоб стати суддею кандидату потрібно пройти значну кількість стадій, вони направляються на спеціальну підготовку в спеціалізованому вищому навчальному закладі, а також на навчання у Національній школі суддів України, двічі складають іспит перед Вищою кваліфікаційною комісією, а остаточне рішення про внесення подання Президентові України про призначення на посаду суддів приймається Вищою радою юстиції [6, c. 140]:
- в свою чергу К.Л. Василяка, висловлює занепокоєння, щодо проблем проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, так як у ч. 6 ст. 71 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» критерії, «розгляд питання» та «прийняття позитивного рішення» не виписані [1, c. 140];
- на наш погляд також суттєвою проблемою діючої процедури призначення суддів господарського суду є те, що голова відповідного суду не може протидіяти призначенню кандидата, який за своїми особистими, діловими чи професійними якостями не зможе здійснювати господарське судочинство.
З урахування зазначеного матеріалу вважаємо, що потребують вирішення наступні проблеми у сфері призначення судді господарського суду на посаду вперше:
1) на посаду судді господарського суду має право претендувати кандидат, який має відповідний життєвий досвід (старше 30 років) та досвід юридичної роботи саме у сфері господарського судочинства;
2) при доборі суддів господарського суду має дотримуватись принцип спеціалізації, а саме: вони мають складати іспити у спеціалізованій групі; питання для складання кваліфікаційних іспитів будуть містити загально-юридичні положення, норми конституційного, господарського, цивільного права та господарсько-процесуального права;
3) кандидат на посаду судді проходить психіатричну перевірку на придатність здійснювати судочинство, так як це забезпечується в правоохоронних органах (МВС, Прокуратурі, СБУ та ін.), так як суддя із скритими психічними відхилення становить підвищену небезпеку для суспільства.
Висновок: В цілому діючі процедури призначення на посаду судді господарського суду є прогресивними, проте потребує удосконалення в аспектах забезпечення виконання принципу спеціалізації та більш глибинного вивчення особистих, ділових та професійних якостей кандидатів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- 1. Василяка К.Л. Проблемні питання щодо деяких положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» / К.Л. Василяка // Становлення господарського судочинства в Україні – 20 років досвіду. Проблеми і перспективи : матеріали науково-практичної конференції (24-26 травня 2011 р.). – Одеса : Астропринт, 2011. – С. 132-138.
- 2. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
- 3. Закон України від 7 липня 2010 р. № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» // за станом на 1 жовтня 2011 р.// Урядовий кур’єр від 12.08.2010. – № 148.
- 4. Умови проведення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України конкурсу на заміщення вакантних посад судді серед кандидатів на посаду судді вперше : [Електронний ресурс] // Вища кваліфікаційна комісія суддів України. – 2011. – Режим доступу:http://vkksu.gov.ua/diyalnist/7894566/
- 5. Засідання ВККСУ з питань утворення Національної школи суддів України (8.12.2010 р.) : [Електронний ресурс] // Академiя суддiв України. – 2011– Режим доступу: http://aj.court.gov.ua/news/712/show/
- 6. Дем’янчук Ю.Г. Питання, які виникають стосовно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» / Ю.Г. Дем’янчук // Становлення господарського судочинства в Україні – 20 років досвіду. Проблеми і перспективи : матеріали науково-практичної конференції (24-26 травня 2011 р.). – Одеса : Астропринт, 2011. – С. 139-141.
- 7. Темкіжев І.Х. Питання, які виникають стосовно Закону України «Про судоустрій і статус суддів» / І.Х. Темкіжев // Становлення господарського судочинства в Україні – 20 років досвіду. Проблеми і перспективи : матеріали науково-практичної конференції (24-26 травня 2011 р.). – Одеса : Астропринт, 2011. – С. 155-157.
Стаття опублікована у Віснику господарського судочинства № 6/2011
_03_03.png)
