Закурін Микола Костянтинович
голова Господарського суду Херсонської області
НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ СУДІВ
Статтю присвячено визначенню напрямів вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності господарських судів, в результаті чого встановлено, що вона полягає у системі правових та організаційних заходів пов’язаних із подальшою адаптацією вітчизняного законодавства до вимог законодавства Європейського Союзу, удосконаленням кадрової політики, деталізацією адміністративних процедур та покращенням матеріально-технічного забезпечення діяльності господарських судів.
Ключові слова: напрями вдосконалення, суд, суддя, добір суддів, діяльність господарських судів, кадрова політика.
Становлення і розвиток незалежної судової влади в Україні, реалізація ідеї спеціалізації судів, тенденція до збільшенням обсягу справ за зверненнями фізичних і юридичних осіб, створення умов для ефективного і доступного судового захисту конституційних прав і законних інтересів суб’єктів господарювання, підвищення професійного рівня суддівського корпусу об’єктивно вимагають створення ефективного і обумовленого правовими та матеріально-фінансовими засобами забезпечення діяльності органів господарського судочинства.
В сучасних реаліях, коли йде розвиток системи господарського судочинства на основі новітнього Закону України від 7 липня 2010 р. № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», реальний стан реалізації господарського правосуддя в Україні потребує удосконалення. При цьому особливо важливого значення набувають питання пошуку шляхів належного забезпечення умов здійснення правосуддя в судах першої та апеляційної інстанцій за допомогою застосування інструментів адміністративно-правового регулювання, наявними матеріальними, кадровими, організаційними ресурсами, удосконалення функціональних зв’язків службовців органів господарського судочинства.
До проблеми визначення напрямків вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності господарських суддів звертались вітчизняні вчені В. Балух, Ю. Дем’янчук, В. Комаров, Н. Лущак, І. Марочкін, О. Рибка, І. Самсін, А. Стрижак, В. Татьков та ін. Проте безпосередньо предметом їхнього дослідження аналізована проблематика не була. У своїх працях ними висвітлені більш загальні чи спеціальні аспекти системи господарського судочинства.
Мета статті полягає в тому, щоб на основі аналізу новітнього законодавства, думок вчених і практиків у сфері адміністративного права та господарського судочинства, розкрити напрями удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності господарських судів.
Правове регулювання діяльності господарських судів забезпечує господарське, цивільне, адміністративне, фінансове, бюджетне право. В цьому переліку нормам адміністративного права належить чільне місце. Як вже нами висвітлювалося у попередніх працях,адміністративно-правове регулювання діяльності господарських судів окреслюється наступними межами: 1) адміністративними процедурами щодо створення, реорганізації та ліквідації господарських судів; 2) визначенням адміністративно-правового статусу суддів господарських судів; 3) кадровою роботою в системі господарського судочинства: а) регулюванням питань відбору, призначення, звільнення, відставки суддів господарських судів та їх керівників; б) заміщення вакантних посад державних службовців апарату господарських судів, їх призначення та звільнення; 4) встановленням меж повноважень суддів, які обіймають адміністративні посади; 5) правовим регулюванням особистого прийому громадян у системі господарських судів; 6) доступу до публічної інформації та взаємодії із засобами масової інформації; 7) правовим регулюванням суддівського самоврядування системи господарських суддів; 8) організації захисту суддів, охорони приміщень судів, підтримання в них правопорядку; 9) особливостями заохочення і дисциплінарної відповідальності суддів та державних службовців апарату господарських судів; 10) забезпечення діяльності господарських судів судовою адміністрацією [1].
Стосовно досягнення мети статті проаналізуємо юридичну літературу. Татьков В., піднімаючи проблеми кадрової політики у сфері господарського судочинства, вважає, що провідне місце в ієрархії завдань покладених на господарські суди посідають фахові знання та розуміння обов’язку суддями, безперечне дотримання ними законодавства, забезпечення реалізації права кожного на справедливий суд, захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання [2].
На погляд І. Марочкіна та В. Комарова при відборі кандидатів на посаду судді важливо враховувати і вимоги, що містяться в таких міжнародних актах, як Основні принципи незалежності судів та судової влади від 1985 року, Процедура ефективного здійснення Основних принципів міжнародних судових органів від 1989 року, Керівні принципи, що стосуються ролі осіб, які здійснюють судові переслідування від 1990 року, Рекомендація № R (94) 12 Комітету Міністрів країн-учасниць щодо незалежності, ефективності і ролі суддів від 1994 року, Європейська Хартія про статус суддів від 1998 року, Загальна Хартія суддів від 1999 року [3].
Також потребують уваги досить слушні пропозиції вчених стосовно процедури відбору кандидатів на посаду судді. На їх думку значно удосконалить добір кандидатів на посаду судді запровадження психологічного тестування разом з анонімним тестуванням, тобто на першому етапі добору кандидатів. Таке психологічне тестування кандидатів повинно мати конкретну спрямованість на виявлення потрібних в даній професіональній діяльності якостей особистості. Для цього мають бути створені формалізовані вимоги, на основі яких можна судити про: 1) повну відповідність особи вимогам професії; 2) абсолютну несумісність особистості і діяльності; 3) відносну можливість зайняття певної суддівської посади. Отримані результати, по-перше, дозволять економити бюджетні кошти, що не витрачатимуть на підготовку кандидата на посаду судді у разі абсолютної несумісності особистості кандидата і професії судді; по-друге, дозволять правильно спланувати підготовку майбутнього судді, коригуючи і виховуючи в нього професійно важливі якості та здібності [3; 4].
Ми підтримуємо вище зазначені підходи, так як таке психологічне тестування має стати надійним кордоном, який забезпечить охорону системи судочинства від осіб, які за своїми психологічними чинниками не можуть працювати суддями.
В свою чергу, на думку Н.І. Лущак, надання якісних судових послуг великою мірою залежать від створення ефективного підбору та роботи з кадрами, зокрема усі новопризначені працівники суду мають проходити курс програми орієнтації і адаптації; щорічна оцінка виконання державними службовцями суду покладених на них обов’язків. Цікавими є положення зазначеного автора стосовно адміністрування в суді, під яким вона розуміє комплекс наступних заходів: рекрутування та добір; професійний розвиток, навчання; управління досягненнями та ефективністю роботи; дисциплінарні заходи та звільнення; взаємини між працівниками на робочому місці; управління змінами; побудова команди та комунікації [5].
Вагомий вклад у визначення напрямків вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності судів вніс А.А. Стрижак, який, аналізуючи діючу систему правового регулювання діяльності із забезпечення роботи судів з точки зору її повноти та внутрішньої узгодженості, з’ясував, що у ній існує чимало прогалин і недоліків, які заважають ефективному здійсненню функцій з організації функціонування органів правосуддя в Україні. Недостатньо визначеним і чітким у відповідному законодавстві сьогодні є: по-перше, правовий статус суб’єктів управлінської діяльності в судах загальної юрисдикції, по–друге, фактично поза межами законодавчого регулювання залишаються питання фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів; по-третє, майже відсутнє будь-яке визначення процедур і правил здійснення організаційної роботи у сфері забезпечення функціонування судочинства. Крім того, актуальною є й проблема систематизації та упорядкування відповідного законодавства, піднесення його на новий більш якісний рівень. На його думку, одним із важливих напрямків удосконалення правового регулювання діяльності щодо організаційного керівництва в судах, в найближчому майбутньому, має стати уточнення і деталізація прав й обов’язків керівників органів правосуддя [6, c. 18].
Таким чином, на основі аналізу думок на цю проблематику вчених та практиків, а також власного досвіду, вважаємо, що вдосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності господарських судів має здійснюватись у наступних напрямках:
по-перше, подальша адаптація вітчизняного законодавства до вимог основоположних принципів міжнародних судових органів та Рекомендація № R (94) 12 Комітету Міністрів країн-учасниць Європейського Союзу стосовно незалежності, ефективності і ролі суддів від 1994 року, Європейська Хартія про статус суддів від 1998 року, Загальної Хартії суддів від 1999 року;
по-друге, удосконалення формування кадрової політики стосовно добору суддів господарських суддів та державних службовців апарату господарських судів: а) удосконалення процедур підбору посадових осіб за якою стоять фахові знання, розуміння обов’язку судді, б) запровадження психологічного тестування кандидатів при доборі суддів, яке має стати надійним кордоном, що забезпечить охорону системи судочинства від осіб, які за своїми психологічними чинниками не можуть працювати суддями; в) розвиток засад ефективного адміністрування в суді, зокрема усі новопризначені працівники суду мають проходити курс програми орієнтації та адаптації; щорічна оцінка виконання державними службовцями суду покладених на них обов’язків; г) більш детальне регулювання адміністративно-правового статусу меж суддів, які обіймають адміністративні посади;
по-третє, деталізація адміністративних процедур і правил здійснення організаційної роботи у сфері забезпечення функціонування господарського судочинства, більш детальне законодавче урегулювання питання фінансового, матеріально-технічного забезпечення судів.
Отже, напрямками удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності господарських суддів є система правових та організаційних заходів пов’язаних із подальшою адаптацією вітчизняного законодавства до вимог законодавства Європейського Союзу, кадровою політикою, деталізацією адміністративних процедур та матеріально-технічним забезпеченням діяльності господарських судів.
Опублікована в журналі «Вісник господарського судочинства» № 1/2012
_03_03.png)
